Біль серця нашої країни

    Кажуть, що минуле не належить нікому. Воно - надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок - Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.
    23.11.2018 р. у гімназії пройшли жалобні заходи до Дня пам'яті жертв голодоморів 1932-1933 років в Україні. На уроках історії вчителі провели бесіди з учнями 5-7-х класів про сумні події 1932-1933 років. Учні гімназії переглянули відеоспогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались. У бібліотеці діяла виставка «Пам'яті жертв голодомору».
   В актовій залі для учнів 8-10-х класів пройшов урок-реквієм «Ціна хліба», підготовлений учнями та класними керівниками 8-х класів. Учні переглянули документальні відео- та фотоматеріали, що дали змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. Від озвучених та проілюстрованих фактів у багатьох гімназистів та учителів на очах з'являлися сльози. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять невинно загиблих, що стали жертвами тоталітарної системи.
    Наш найсвятіший обов'язок сьогодні - зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Сьогодні, коли від початку голодомору минає 85 років, ми маємо для себе чітко зрозуміти - головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.